23 серпня на недільну Божественну літургію до Свято-Успенського кафедрального собору завітав благочинний у справах монастирів, голова інформаційно-просвітницького відділу Львівської єпархії ігумен Маркіан (Каюмов). Це стало особливою подією для прихожан собору, адже отця Маркіана тут люблять і пам’ятають ще з тих часів, коли Марат Каюмов (мирське ім’я ігумена) ніс у храмі послух пономаря.
Отець Маркіан навчався у НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №2 – гімназія» м. Бара (тоді ще просто ЗОШ №2) з 1997 по 2005 рік. По закінченні 9 класу вступив до Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського на спеціальність «Видавнича справа та редагування». Закінчивши коледж, вступив до Київського національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, де продовжив навчання за спеціальністю на заочному відділенні. Того ж року, за благословенням архієпископа Вінницького і Могилів-Подільського (нині – митрополита Вінницького і Барського) Симеона (Шостацького), вступає до Київської Духовної Семінарії. З 2010 по 2011 рік Марат Каюмов несе послух у Резиденції Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви. 1 жовтня 2012 року призначений редактором газети «Світло Православ’я» та керівником прес-служби Львівської єпархії. З 13 листопада того ж року – голова інформаційно-просвітницького відділу єпархії. По закінченні семінарії у 2013 році єпископом Львівським і Галицьким Філаретом (Кучеровим) пострижений в іночество з іменем Маркіан. 28 серпня того ж року рукоположений в диякона з призначенням у штат Свято-Георгіївського кафедрального храму, де несе службу до сьогодні. 9 березня 2014 року рукоположений в сан ієромонаха, а зовсім нещодавно, 9 серпня 2015 року, возведений в сан ігумена. Із 7 липня 2015 року єпископом Філаретом отець Маркіан призначений благочинним Львівської єпархії у справах монастирів.
Під час літургії отець Маркіан звернувся до прихожан із проповіддю, у якій нагадав вірянам євангельську історію про багатого юнака, який, начебто, виконував усі Божі Заповіді, однак був надто прив’язаний до свого багатства, тому не зміг наслідувати приклад Христа. «Легше верблюдові пройти через голчане вушко, ніж багатому увійти в Царство Небесне», – говорить нам Євангеліє. «Наша велика помилка в тому, що ми часто ставимо служіння грошам вище служінню Богу», – із сумом констатував священик. «Однак це не означає, що шлях до Бога лежить лише через бідність. Можна не мати великих статків, але у душі своїй носити злість. Як часто ми ходимо в храм, лоба хрестимо, а, повертаючись додому, знову порушуємо Божі Заповіді, ведемо свою душу зі Світла Христового до темені гріха? Ми повинні бути християнами не лише в певні моменти, на свята чи приходячи до храму. Християнство, православ’я повинно керувати нашою природою, нашою свідомістю. Преподобний Серафим Саровський казав: «Сенс нашого життя полягає у стяжанні благодаті Духа Святого». Кожної хвилини ми маємо мати бажання наблизитися до Господа, жити у Його любові і благодаті, яку Він посилає нам через Святі Таїнства. Але посилає цю благодать лише тоді, коли ми відкриємо свої серця. І якщо ми благодать Господню приймаємо, то повинні ще вміти її зберегти своїми вчинками і думками. Якщо ми хочемо наслідувати Царство Небесне, то повинні своє серце порівнювати з Христом, з Його Волею, Його Правдою. Як ми можемо возлюбити Господа, якщо не вміємо любити ближніх своїх? Пам’ятаймо, що Господь став людиною для того, щоб людина стала Богом. У цьому полягає сенс життя християнина! Кожен із нас повинен йти за Христом, ставити Його життя прикладом для себе. Часто хтось із нас говорить: «Я не виправлюсь, я надто грішний, мені прощення немає». Це – пряма недовіра до Господа і невдячність до великої Христової жертви. Бо кожен з нас милістю Божою наслідує Царство Небесне, якщо виправиться і зможе зробити над собою зусилля і стати на шлях істини».
Після Таїнства Святого Причастя та молебню за спочилими кожен із прихожан міг поспілкуватися з ігуменом Маркіаном та привітати його із новим саном та призначенням. «Я був дуже радий, що мав змогу побувати у рідній церкві, з рідними парафіянами звершити спільну молитву», – поділився з нами священик.
Прес-служба благочиння та всі прихожани дякують отцю Маркіану за приїзд та бажають заступництва Божої Матері, допомоги Господньої на пастирському шляху, милостей і щедрот Божих на довгі роки служіння у славу Христову та на благо Святої Православної Церкви.
Прес-служба Барського благочиння
